|
|
Інформація для батьків
Насильство в сім'ї Бесіда з батьками Що ми зазвичай розуміємо під насильством? Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами. Виявляється, насильство — це ще й:
Насильством щодо дітей крім цього слід вважати:
Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім'ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхні батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей. Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як би відстояти свою позицію. їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами. Чи знаєте ви, що:
Будь-яке домашнє насильство, незалежно від того, спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім'ї, травмує дитину! Як діти реагують на насильство в сім'ї:
відбувається в сім'ї. Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей? Вони можуть:
Пам'ятайте! В сім'ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе й до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя. Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством? Діти, що були свідками насильства в сім'ї, засвоюють: 1. Насильство—це засіб розв'язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять в оточення спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні й близькі стосунки, а потім у свою сім'ю та на своїх дітей. 2. Негативні форми поведінки в суспільстві — найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого. 3. Довіряти людям, особливо дорослим — небезпечно. У своїх сім'ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей. 4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може відкрито виявити свої справжні почуття в сім'ї, тому що або до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт, вона втрачає цю навичку — виявляти свої справжні почуття. Дієві тільки негативні почуття — вони привертають увагу, піднімають авторитет — тому тільки їх і варто проявляти. В результаті дитина:
У сім'ях, де в стосунках із дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими потребами, тиск, приниження одне одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, що не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам'ятати, що дитина — це наше дзеркало.
Помилкові фрази батьків «ТИ НЕ ВМІЄШ ПРАВИЛЬНО ЦЕ РОБИТИ!» «Краще я сам, ти не зумієш, не зможеш, не знаєш...», — ці слова психологи вважають чинниками, які свідомо налаштовують дитину на майбутню невдачу. Малюк, який часто чує на свою адресу такі фрази, стає невпевненим. Він починає вважати себе невдахою, котрий не здатний як слід зробити бодай щось у цьому житті. Ініціатива в процесі навчання і спілкування з друзями виходитиме від нього все рідше і рідше. «ДОБРЕ, ДОБРЕ! ТІЛЬКИ НЕ СКИГЛИ» Не так багато батьків зможуть вислуховувати нудні слова: «мамо, можна?», «ну дай, будь ласка», «ну хоч раз» протягом декількох годин поспіль. І почуття батьків при цьому зрозумілі. Проте здавати свої позиції в цій ситуації у жодному випадку не можна. Якщо постійно будете «потакати» дитині, вона виросте егоїстом та впевненою, що може отримати бажане, тільки варто влаштувати істерику. «СПРОБУЙ БОДАЙ РАЗ ЩЕ ТАК ЗРОБИТИ» Дуже часто все обмежується погрозами, які ніколи не втілюються в життя. Якщо кажете дитині про покарання за певні вчинки, завжди виконуйте обіцянки. Вона знатиме, що це не пусті слова. Адже, якщо постійно будете терпіти, а одного разу тільки зірветеся, педагогічного ефекту це не матиме. Дитина просто образиться, але не більше. «ПРИПИНИ НЕГАЙНО. ШВИДКО, Я СКАЗАЛА!» Дорослі дозволяють собі так говорити лише з дітьми. Будь-яка інша близька людина давно б уже образилася. Проте часто вважається, що дитині такі слова казати можна і навіть потрібно. Натомість вона відчуває сильний негатив, що спричинить бажання протестувати. Маленькі діти стають примхливими, а більш старші можуть нагрубіянити у відповідь і продовжити чинити по-своєму. «ХОРОШІ ДІТИ ТАК НЕ РОБЛЯТЬ!» Дорослі часто люблять говорити дітям, що дівчинка має бути охайною і не тинятися по дворах, а хлопчики ніколи не повинні плакати і зобов’язані обожнювати спорт. Інакше він стане «матусиним синочком», а дівчинка виросте й ніколи не вийде заміж. У дитини складаються чіткі стереотипи. Коли хлопчик подорослішає, відчуватиме себе збитковим, а дівчина може стати закомплексованою у виборі професії. Ймовірна і протилежна ситуація: певне нав’язування в дитинстві може викликати кардинальне заперечення. «НУ І ЧОГО ПЛАКАТИ ЧЕРЕЗ ТАКІ ДРІБНИЦІ?» Для дорослих багато причин розпачу дитини здаються дріб’язковими і незрозумілими. Батьки часто забувають про те, що могло засмутити, коли вони самі були дітьми. Малюк завжди прагне співчуття з боку батьків. Якщо ж вони не звертають уваги на дитячі проблеми і не хочуть сприймати їх серйозно, дитина перестане з ними ділитися своїми труднощами. Дорослі ризикують втратити дитячу довіру, відновити яку досить важко. «ПОДУМАЙ ПРО МОЄ ЗДОРОВ’Я» Скарги на здоров’я, які найчастіше виражаються в тому, що від сварки коле серце, підвищується тиск, сильно болить голова, починають лунати на адресу чада все частіше. В результаті дитина перестає особливо турбуватися про здоров’я близьких. Якщо ж комусь із родичів стане дійсно погано, первісток може мимоволі сприйняти це як черговий виховний момент. «МИ НЕ МОЖЕМО КУПИТИ ЦЮ ІГРАШКУ» Дитина сприймає таке формулювання, немов «якби були гроші, ми б обов’язково це все купили». Але ж річ не у відсутності потрібних коштів, а в тому, що не можна оточувати себе незліченною кількістю непотрібних речей. Варто пояснити дитині, як заробляються гроші, і яким чином складається родинний бюджет. «ВСІ ДІТИ НОРМАЛЬНІ, А ТИ...» «Ти все робиш не так, недолугий...» — подібні слова дуже серйозно позначаються на самооцінці дитини. Вона починає мимоволі поводитися відповідно до цих «обвинувачень». Дорослішаючи, ваш нащадок вважатиме свій характер нестерпним. Інколи дитина починає наслідувати батьків і називати їх невдахами. «ТОБІ ВЖЕ ЧАС ЗРОЗУМІТИ, ЩО...» Продовження фрази стандартне: поважати старших, ти вже дорослий, слухатись батьків... Причому виголошуються ці слова виключно лише з повчальною інтонацією. Подібне ставлення викликає тільки одне бажання: опинитися подалі від батьків. У деяких дітей спрацьовує особливий психологічний механізм, і, в результаті, вони під час таких моралей мимоволі замислюються про щось своє і пропускають слова батьків мимо вух.
Як організувати виконання домашнього завдання вашої дитини: 1. Окрема кімната, де дитину не буде нічого відволікати. 2. Ретельне провітрювання приміщення. 3. Добре освітлене робоче місце. 4. Регулярні перерви між виконанням завдань, під час яких виконувати рухливі вправи. Зверніть увагу! Тривалість виконання домашнього завдання: 2 -4 клас - 1,5 години 5 – 7класи – 2 – 2,5 години 8 – 11 - 3 години Дивитися телевізор, працювати в комп’ютері дитина повинна не більше: 1 кл. – 2 кл. – 20 хв. 3 кл. – 7 кл. – 30 – 40 хв. 8 – 11 – 1 год. Перебувати на свіжому повітрі дитина повинна: 1- 4 кл. – не менше 3 год. 5 – 8 кл. – не менше 2,5 год. 9 – 11 – не менше 2 год. Подбайте про здоров’я своєї дитини! Любіть і поважайте.
Шановні батьки! Сподіваємося, ви розумієте, що якість знань залежить від того, як систематично учень відвідує заняття в школі. Відповідно за Законом України „Про освіту” відповідальність за відвідування уроків дітей несуть батьки. Пропонуємо вам ознайомитися з системою роботи Лозянської ЗОШ І-ІІ ступенів №1 щодо попередження пропусків занять учнями закладу освіти. 1. Щоденно класний керівник здійснює контроль за відвідуванням занять учнями, відзначає відсутніх у класному журналі, записує прізвище учня (вказує на причину), записує відсутніх у кінці обліку пропуску уроків учнями школи. 2. Батьки зобов’язані своєчасно інформувати класного керівника про причину відсутності дитини (учня) до початку занять в перший же день його відсутності на уроках. 3. Виправдувальним документом про відсутність учня на уроках враховуються: - медична довідка з печаткою лікаря і установи; - записка від батьків (1-2) дні; 4. Відпускати учнів з уроків по важливим причинам дозволяється класному керівникові, або учителю-предметнику, про це в той же день письмово повинно бути повідомлено черговому адміністратору. 5. Відпускати учнів із школи дозволяється тільки по записці (установленого зразка) класного керівника або чергового адміністратора. 6. Класний керівник в кінці тижня здає інформацію про відвідування занять учнями (за установленим зразком): - ПІБ учнів, які пропустлии заняття; - кількість пропущених уроків; - причини; - вжиті міри. 7. Заступник директора з НВР постійно здійснює контроль за веденням документації і за рахунком відвідування та прийняття мір до учнів, які ухиляються від навчання.
«Які ви батьки?» Визначте ті фрази, які ви часто використовуєте в спілкуванні з дітьми. Скільки разів тобі повторювати? Порадь, будь-ласка, як мені вчинити в даній ситуації? Не знаю, що я без тебе робила? І в кого ти такий (а) удався (лась)? Які в тебе чудові друзі! Ну на кого ти схожий (а)? Ти моя опора і помічник (ця). Ну що в тебе за друзі? Про що ти тільки думаєш? Який (а) ти в мене розумний (а)? А як ти вважаєш сину (донько)? У всіх діти як діти, а ти! Який (а) ти в мене кмітливий (а). Ключ до тесту «Які ви батьки?» 7 – 8 балів – ви живите з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення особистості. 9 – 10 балів – ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини. 10 – 12 балів – вам необхідно бути уважним у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас. 13 балів – ви самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси. Рекомендації батькам та учням під час карантинного періодуПравила дорожнього рухуПід час карантину, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, потрібно чітко виконувати правила дорожнього руху:рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, обережно по слизькій дорозі, особливо під час ожеледиці. Взуття має бути зручним, підбори – низькими;за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів; переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а за їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора; виходячи на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнивнитись, що не наближаються інші транспорті засоби, бути особливо уважним і обережним при прослуховуванні плеєра через навушники та при використанні одягу з капюшоном;чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями; для запобігання ДТП за участю дітей категорично заборонено кататися на санчатах, ковзанах, лижах (інших зимових приладах для розваг) на проїжджій дорозі, категорично заборонене катання з гирок із виїздом на проїжджу частину дороги;для запобігання травмування можна кататися на ковзанах тільки у відведених для цього спеціальних місцях й на міцному льоду без розщелин;користуючись транспортним засобом, необхідно сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування. Правила пожежної безпекиПід час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:не брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (петарди, бенгальські вогні, феєрверки, легкозаймисті речовини тощо);користуватися газовою плитою тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання; заборонено застосовувати горючі матеріали;зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення;у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці ніякі незнайому чи чужу побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;не можна наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити про це дорослому;не збиратися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;у разі пожежної небезпеки – наявності вогню, іскріння, диму – негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;при появі запаху газу в квартирі у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення;негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши свій номер телефону.Правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєнняПід час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:категорично заборонено виходити на льодову поверхню замерзлого водоймища. Особі, яка провалилася під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, але не підходити до неї близько. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього й проводити операцію рятування в той бік, із якого прийшла людина – в інших місцях лід може бути більш крихким. Не поспішаючи, слід допомогти людині вибратися з води, зняти мокрий одяг, зігріти, покликати на допомогу, відвести постраждалого у тепле приміщення, вжити заходів щодо недопущення обмороження; категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів і попередження травм;категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, стимулятори; заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння; пересуватися обережно, спокійно. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк, не травмуватися через ожеледь;не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – такі проводи ще можуть бути підживлені електрострумом; не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 м;бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших; не виходити на дах багатоповерхівки;не підходити до відчинених вікон, не спиратися на перила, парапети сходинок , щоб уникнути падіння;не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи – там може бути отруйний газ;не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання укусів від хворих на сказ тварин.Правила безпеки життєдіяльностіУчні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутих приміщеннях:не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, у жодному разі не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще відповісти, що не знаєте, і швидко йти геть;слід триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травм;не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; слід одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважним, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас; не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень.Правила запобігання захворюваньНадзвичайно важливо під час карантину виконувати правила з запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання тощо:при нездужанні не виходити з дому, щоб не заразити інших людей, викликати лікаря;хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну; приміщення постійно провітрювати;у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;хворому слід дотримуватися постільного режиму;перед їжею мити руки з милом;не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити перед вживанням;не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;якщо ви погано почуваєтеся, а поряд нікого немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам. Поради при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.В кожній аварійній ситуації дійте відповідно до знань, яких вас вчили в школі, пам’ятаючи про те, що матеріальні цінності вторинні порівняно зі здоров’ям та життям вашим і оточуючих людей.Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебуванняЯкщо ситуація вийшла з-під контролю, слід зателефонувати до служб екстреної допомоги за телефонами: 101 – пожежна охорона; 102 – міліція; 103 – швидка медична допомога; 104 – газова служба, коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону. Пам’ятайте, що у багатьох людей є мобільні телефони, які можна використати для екстрених викликів.За можливості варто залишити небезпечну територію |
